Переклад; ©Ольга Самборська
Десь далеко-далеко,
Де і дощ вже не йде,
Стратилася дорога,
Її вже не знайдеш.
Пам‘ятаєш в дитинстві,
Нерозгадані сни
І далекі простори,
Непрохідні сніги…
Там джерела цілющі
крок на кроці дзюрчать.
Там і зорі летючі
Не калічать, горять.
І чужою не буде
Там ніколи біда.
Там кохання, там дружба
І назавжди вона.
Там далеко, далеко, де кінчається біль,
Не втрачають ніколи ні надію, ні ціль.
Там ніхто вас не зрадить і не кине за гріш;
Там закінчиться бруд, там закінчиться гріх.
В цій чудовій країні,
У цій світлій землі.
Там ніхто і ніколи
Не служив на війні.
Не наводять там дуло
Ні накого нічим.
Не бомблять там будинки.
Де живе хтось один.
Ні дитину, ні матір,
Ні стару, ні малу.
В тій країні ніхто
Не ходив на війну.
Там горілим не пахне.
Там і диму нема.
Там без страху і смерті
день і нічь промина.
Там журба і нещастя
Сплили в даль-далечінь
На струмках швидкоплинних
Задля добрих стремлінь.
Десь далеко-далеко, де роса як вино,
Я цей сонячний край однозначно знайду.
І кохання, і друзів – всіх з собою візьму,
Бо без них я один хоч в Раю не в Раю.