“Якщо звичайний егоізм – в Німеччині норма, то тобі з іншим менталітетом мабуть важко доводиться проживати ці дні” – так заспокоював мене працівник кризової телефонної служби, куди я змушена була звернутися про допомогу.
Позначка: Україна
“скоро будемо роздавати автографи”
-німецькі політики зрозуміли, що далі вже не можуть чекати з блокуванням допомоги зброєю. Час настав. Жінка була дуже щаслива з цього приводу.
– Вона переконана, що світ вже побачив дійсне єство Путіна і з ним вже ніхто панькатися не буде типу переговорів і подібне- навіть Китай зрозумів це, давши зрозуміти Путіну, що далі їм разом “не по пути” (хмм. якась путинська абракадабра непопути нам путин))
-передала всім українцям благословення вистояти і перемогти!
-була рада поговорити з українкою (від мене: скоро будемо за честь з нами говорити будемо роздавати автографи, якщо вистоїмо).
Білий літак у небі.
І не потрібен тобі був той літак. Київ і так прийшов до тебе. І ти йдеш щаслива до дому, хоча насправді не знаєш, де той твій дім насправді є. Десь в небі, між Берліном і Києвом, на повітряній трасі, якою літають білі літаки. З Шьонефельду.