Автор: Ольга Самборська Берлін, 20.06.2018 Я мушу про це розповісти тим, хто думає, що Берлін – це розкішний торгівельний центр з приємно подразнюючими нюх парфумами, блискучими підлогами і бездоганними у своїй мертвій тиші манекенами. Так,Continue reading
Категорія: авторські роздуми
“про тих, хто тече жилами берлінської вулиці Унтер дер Лінден”
Автор: Ольга Самборська Берлін 19.06.2018 Берлінська вулиця Унтер ден Ліндер або прос тіше Під Липами. З одного боку – Бранденбургська Брама. З іншого – Гумбольдфорум на місці старого замку пруських королів-Гогенцолернів, в жилах яких теклаContinue reading
“А жінки як носили обіди, так і носять.”
Автор: Ольга Самборська 14.06.2018 Її я зустрічаю кожного дня в парку. Я вітаюся з нею так само, як я вітаюся з бетоновою статуєю, на яку натикаюся при вході в парк. Візуально, не орально. Зі статуєюContinue reading
“Тепер я для них своя.”
Автор: Ольга Самборська Берлін, 12.06.2018 В суботу я поховала білочку в парку Газенгайде. Ніколи не думала, що ця історія з бурою шубкою (див. https://olhasamborska.de/…/%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%b1%d1%83%…/) матиме своє продовження. Час від часу мине шарпала думка, а чиContinue reading
Про буру шубку.
Автор: Ольга Самборська, Берлін 10.06.2018 Якщо берлінський парк Газенгайде може мати візитівку, то нею може бути білочка. Ця тварина суверенно займає життєвий простір парку і поміж численного птацтва, тварин з різних континентів в загородях парковогоContinue reading
Сало закінчилося або “фетте йарен зінд ворбай”.
Автор: Ольга Самборська 18 травня 2018 року, Берлін Фото автора. Про берлінський “совок”. Раніше мені здавалося, що “совок” – це явище унікальне, притаманне лише нашій особливій системі раптового переходу від системи прихованого споживання матеріальних благContinue reading
Де починається ватерланд?
Автор: Ольга Самборська З чого починається батьківщина — знає кожен. В Україні вона починається з батьківської хати і шевченківського садка біля неї. В Росії з “картінкі в твойом букваре”. В Польщі — з Міцкевіча іContinue reading
Сила асоціації. Траур.
Сила асоціацій. Як можна, живучи більше дв адцяти років в місті без поховальних вуличних церемоній, одного разу не завмерти на місці, побачивши на вулиці просто неба купу вінків, букетів з написаними чорною тушшю іменами? СамеContinue reading







