Ранкові танки у парку.

Автор: Ольга Самборська

3.07.2018

Зранку спостерігала незвичну для себе картину: промені сонця впиналися в шар пилу, який піднімався від землі. Його ніхто не піднімав. В парку було тихо, спокійно. Сьому година ранку. Пил підіймався сам, відтворюючи кроки невидимого духа парку. Цей дух живе в посохлій траві, поміж недопалків і пляшкових кришок, пластику і звичайного урбанного сміття. А може так від відлякує відвідувачів парку, щоб врешті дали спокій його тендітному покривалу? Стовпи пилу піднімалися і зливалися з духом сонця в ранковому танку на майданчинку парку Газенгайде. Може це єдине, що дух парку може собі дозволити, поки не прокинулися безхатченки з-під кущів парку і поки чергова парта відпочиваючих з шашликами, пивом і цигарками не вкрила тендітне покривало парку. З кожним днем поверхня парку стає все бруднішою, трава сухішою, а сонце все прискіпливішим до вибору майданчиків для наступного ранкового танку. Попереду ще багато місяців до того часу, коли біла ковдра замаскує все сміття і відкриє вільний простір для вальсу між деревами, між духом парку і сонцем.

Залишити відповідь