Новорічне конфетті.

Автор: Ольга Самборська

1 січня 2020 року

Берлін. Плюсова температура. Мінус на рахунках. Різдво католицьке. Подарункова істерія. Супермаркети. Завали різдвяної продукції. Балкони, вікна, вітрини і гірлянди. “Економія енергії”. Заборона фейерверків і петард. Ігнорування нововведенням. Дні безперервних вибухів. Залякані домашні тварини і тварини в звіринцях. Оглухлі птахи і заглохлий парк. Неможливість вивести пса на вулицю. Пес від страху гадить в квартирі. Вулиці, вкритті сміттям від піротехніки. Викинуті після Різдва ялинки. Безперервні різдвяні канікули і відпустки. Спустошене місто. Велика кількість місць для паркування. Черги в продуктових магазинах перед черговим вихідним. Люди заплутались в годинах відкриття і закриття торгових точок. Вільні для торгівлі неділі. Паломництва до великих торгових центрів. Всі мусять купити подарунки. Передріздвяний психоз. Транс. Гіпноз. Безперервні сирени «швидких» і поліційних машин. Каркання ворон в перерві між вибухами і сиренами. Передноворічні приготування. Олів‘є. Промова Бундесканцлера Меркель. Зелений піджак і золотий ланцюжок. «Зелені» заклики в «золотому» кільці благополуччя німецького народу. 11 година 2019. Зустріч українського нового року. Промова Президента Зеленського. Хто я? Четвертий рік формування дитячої індивідуальності. Шампанське. 2020. Новий десяток розміняно! 20 на 20. Наростання шквалу вибухів на вулиці. Пес забивається в глухий кут. Нарід міста вивалює на вулиці. Cеред них велика частка українців. Вибухи збивають часові стрілки. В Берліні 1945 рік. В Україні вибухи на сході. 2020. Салюти зашкалюють. Громадський транспорт і вогневі завіси. Хтось бере Берлін. Хто? Хто, я? Хто я? Я? Я! Сіра миша дочекала свого року.