Тіло.

Автор: Ольга Самборська

Берлін, 19.07.2018

Вирішила започаткувати новий літературний жанр – снепшоти або витрішки. Технічно англійською Snapshot означає миттєвий знимок. Йдеться про моменти в житті, які самі кидаються ввічі без того, щоб ти їх спеціальну вишукував. Вони як заставки на моніторі комп‘ютера на час його відключення від роботи основних програм включаються самі і дають змогу комп’ютеру відпочити. Щось подібне відбувається i з мозком. Коли ти пересуваєшся між основними точками в твоєму житті: місцем, де спить і їсть твоє тіло, місцем заробляння грошей для підтримки тіла і місцем трати цих грошей на тіло, в роботу включається дух, який висмикує з ноосферного хаосу картинки, показуючи тобі життя і іншого незвичного боку. В Берліні такий снепшотів можна назбирати стільки, що  не вміститься в жодну Хмаринку (Cloud). Розповім вам про один.

Я зустріла її тіло на виході зі спортклубу. Американська масивність структури, груди, які звисали на обвислий живіт, який в свою чергу звисав на дальші-нижчі частини тіла – все це було тіло. Воно прожило вже більше шестидесяти років. Мало за собою багато досвіду, який видається намагалося зберегти в кожній жировій клітинці. Досвіду було дуже багато. Тіло вгиналося під вагою досвіду. Важкі як два товстелезні стовбури ноги тягнули на собі крім тіла, ще й спортивний рюкзак. Спортивний прикид підкреслювала бліда бейсбольна або американська козирка. Але це була не американка. Але і не жінка негроїдної раси, якa від природи має масивні жирові відкладення у нижній частині жіночого тіла.

Це була типова німкеня з блідим вицвілим обличчям, з поріділим так само вицвілим на коротко обтятим волосям. При всій наявній масі тіла, вона зовсім не виглядала так, ніби її це якось обтяжувало. Вона мала в собі той німецький живчик-моторчик, який постійно в роботі і ніколи не стомлюється. Цей моторчик працює в режимі не виключення, продукуючи енергію на роботу, спорт, активність в різних акціях, клубах, курсах, заняття, групах за інтересами та інше-різне притаманне німецьким пенсіонерам. Енергія цього моторчика ніколи не закінчується, перпетум мобіле.

Так тіло-перпетум мобіле просвистіло повз мене на виході зі спортклубу. Я глибоко вдихнула, ніби підсвідомо притисла вагою побаченого. З заду картина була подібною до тих, якими прикрашають політурки книжок про трипільську культуру: широкий силует жіночого нижньої частини, підвішений на тонку струнку палицю тіла. «Мабуть якась трипілька, яка відбилася від родини», – подумала я і впірнула у вилицю німецької худярлявсті і невротизму, висхлих втягнутих в себе тіл і приборканої маси. За хвилину моя заставка-витрішка-снепшот розчинилися в пробуджених програмах буденності.

Дорога буденністю тривала кілька хвилин, поки я спускалась сходами до основного виходу. Раптом мою зудумливість шарпонув новий образ. Моя трипілька вже сиділа за кермом малого чорного «Смарту», автомарки, розрахованої на одну особу, припарковано відразу біля будівлі спортклубу. «Смарт» елегантно обрамляв її тіло, розміри якого я добре виміряла своїм зором ще кілька хвилин тому. Але тіла я не бачила. За кермом сиділа бейсбольна козирка з цигаркою на кермі. Худорлявість її плечей маскувала решту тіла, а “Смарт” взагалі робив вигляд, що проковтнув худорлявку. Жінка виглядала настільки самовпевненою і навіть крутою,  що я відразу замилувалася цим новим смартовим образом трипільки.

«Смарт» швиденько майнув перед моїма очима. Я встигла зачепитися лише за задню частину автомашини. Шикарний міні-силует в чорно-срібному обрамлені з заду вже нагадував мені не трипільку, але німецький етнотип. В цій країні виробляється більше машин, аніж народжується мешканців. Автомашина для німця – це як вишиванка для українця. Візитівка. Оберіг. Вдягнув і замаскувався. Всі гріхи прикриті. В середньому на одне німецьке тіло припадає кілька металевих тіл. Але металеве тіло може перевести кілька фізичних. «Смарт» перевозить лише одне тіло. Ніколи не думала, що це може бути так круто.

Ось воно, поїхало, самовпевнене, рішуче, незламне, вперте, масивне і незакомплексоване.

„Smart!“´- подумала я англійською і зробила останній снепшот, на якому ставлю крапку.

 

Залишити відповідь