Автор: Ольга Самборська, Берлін, 27.03.2021 Пластикова нитка мене не слухалася. Вона викручувалась як змійка на голці, на яку я нанизувала дрібні бісеринки. Мені дуже хотілося навчитися нанизувати бісер, щоб потім з цього зробити намисто. ПішлаContinue reading
Автор: Ольга Самборська, Берлін, 24.03.2021 Вибираю в супермаркеті буряків на борщ. Нахилилася на вшпиньки до буряків, що були в самому низу розкладки. Аж раптом чую мало не в саме вухо німецькою: “А я на ціContinue reading
Автор: Ольга Самборська Берлін, 5.07.2020 У давнього народу кельтів був тісний зв’язок з деревами, особливо з дубом. Помітивши те, що блискавка його не розбиває, вони зробили його своїм богом на землі. Кельти вірили, що дереваContinue reading
Я залишила їхні пам’ятники в Україні на кривоозерському цвинтарі, а з собою взяла лише фото і пам’ять про них. В моєму серці вони ніколи не вмирали, тому згадка про їхню смерть, смерть моїх найближчих, теж залишилася там, в Кривому Озері.
Який сьогодні день? Сьогодні неділя. А яке число? 19 квітня. Сьогодні паска? Так, паска. А в минулу неділю що було? Паска. А завтра знову понеділок? Так, обливний і вихідний. Де вихідний, в Україні чи вContinue reading
Раптом повітряну тишу зеленого дня розрізав різкий звук «боінга в пір’ях». Над повільно ступаючим шерстявим образом мого пса пронеслася чорна птаха, дзьобом розрізаючи простір перед собою, а чорним хвостом складаючи V-знак, символізуючи пересторогу-перемогу. Я відразу впізнала участників карколомної сцени на балконі, які дали нам зрозуміти, що кара, помста, переслідування не забарилися чекати. Ці три слова пізніше станують кожноденною реальністю і для мене, і для пса.
