Краплі крові.

Автор: Ольга Самборська

Нойкьольнська Карл-Маркс штрассе в Берліні. Четвертий Інтернаціонал в квадраті. Тут Азія зустрічається з Пацифіком і Африка з європейським Материком. В цій гущі європейського дресу і стресу ловлю поперед себе на рівні нижче колін колір життя і смерті: темно-бурі краплі крові на гірчичного кольору чоловічих штанях. Краплі крові невідомого мені походження.  Рух очима по тілу вверх. Високий худорлявий іноземець, з чорною бородою, волосся зібране в пучок. Поспішає. Дуже поспішає. За собою тягне чорну валізу. Очі магічно повертаються на краплі крові на задній частині штанів. Думки посилають купу хворих Тат-Орт (серія німецьких кримінальних фільмів) версій: «це може бути вбивця, який не помітив краплі крові на штанях, і зараз втікає з місця події. Може і жертву свою сховав у валізу?», «порізався і краплі крові крапнули на штани. Але чому ззаду?», «араби різали знову барана і необачно крапнули на штани?», ” а може він приносив жертву своєму богу, який за мир вимагає крові?

Чому ніхто не помічає цих крапель на цьому дивному перехожому, який так кудись поспішає з валізою? Не я ж одна маю очі. В Берліні вже давно ніхто нікого і нічого не помічає або робить вигляд, що не помічає.

За хвилю чоловік розчинився в натовпі. А з ним зникли і краплі крові на задній штанині цього перехожого, залишивши лише запах крові в проміжках між здвигом четвертого Інтернаціоналу в берлінському Нойкьольні. А з ним, з цим запахом, запахло смертю з Далекого Сходу – жертовника якомусь богу?

 

Залишити відповідь